ТАЄМНИЦЯ СМЕРТІ І ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА

Перший чоловік, Адам, згрішив. Так заздрістю диявола смерть увійшла у світ. Про це написано так: «О, що зробив ти, Адаме? Коли ти згрішив, то звершилося падіння не тебе тільки одного, але і нас, які від тебе нарджуємося» (3 Єздри 7:48). За свій гріх чоловік був вигнаний Богом з Раю. А Ісус Христос, Син Божий, будучи безгрішним – навпаки, щоб врятувати людство, що гине, прийшов на землю з неба, як чоловік, щоб виправити наслідки падіння Адама. Ісус Христос помер за гріхи наші, за Писанням, і Він був похований, і воскрес на третій день, за Писанням (1-Коринф'ян 15:3). Зазнавши спокуси у всьому, крім гріха, Ісус Христос залишився безгрішним і з любові, добровільно віддав Себе в жертву, як Чистого і Непорочного Агнця за гріх світу, щоб спасти віруючих людей. Як ознаку викупної жертви Ісуса Христа, Ізраїль приніс в жертву Богу пасхальне ягня ще при виході з Єгипту. Ісус Христос переміг все: смерть, пекло, усякий гріх, навіть при всіх спокусах диявола залишився Непорочним Святим Переможцем.

Смерть Ісуса була не як смерть злочинця – а Ісус віддав себе в жертву за злочинців. Пророк Ісая пророкував про Нього так: «Від пут і суду Він був узятий; але рід Його хто пояснить? Бо Він відірваний від землі живих; за злочини народу Мого перетерпів страту. Йому призначали гріб із злочинцями, але Він похований у багатого, тому що не вчинив гріха, і не було неправди в устах Його. Але Господу вгодно було уразити Його, і Він віддав Його на муки; коли ж душа Його принесе жертву умилостивлення, Він побачить потомство довговічне, і воля Господня благоуспішно буде виконуватися рукою Його. На подвиг душі Своєї Він буде дивитись із задоволенням; через пізнання Його Він Праведник, Раб Мій, виправдає багатьох і гріхи їхні на Собі понесе. Тому Я дам Йому частку між великими, і з сильними буде ділити здобич, за те, що віддав душу Свою на смерть, і до лиходіїв приєднаний був, тоді як Він поніс на собі гріх багатьох і за злочинців зробився заступником» (Ісая 53:8 -12).

Так звершилась тайна спасіння людства. «Дякуючи Богові і Отцеві, Котрий покликав нас до участі в спадщині святих у світлі, визволив нас від влади темряви і ввів у Царство улюбленого Сина Свого, у Котрому ми маємо викуплення Кров'ю Його і прощення гріхів, Котрий є образ Бога невидимого, народжений раніше всякого творіння; бо Ним створене все, що на небесах і що на землі, видиме і невидиме: чи престоли, чи господства, чи начальства, чи власті, – все Ним і для Нього створено; і Він є раніш усього, і все Ним стоїть. І Він є глава тіла Церкви; Він – Початок, Первісток з мертвих, щоб мати Йому в усьому першість, бо благоугодно було Отцю, щоб у Ньому була всяка повнота, і щоб посередництвом Його примирити з Собою все, умиротворивши через Нього, Кров'ю хреста Його, і земне і небесне. І вас, що були колись відчуженими й ворогами, за схильністю до лихих діл, нині примирив у тілі Плоті Його, смертю Його, щоб поставити вас святими й непорочними і невинними перед Собою, коли тільки перебуваєте твердими і непохитними у вірі, і не відпадаєте від надії благовістя, яке ви чули, яке сповіщено всьому творінню піднебесному, якого я, Павел, зробився служителем» (До Колосян 1:12-23). «Христос воскрес із мертвих, первісток серед померлих. Бо, як смерть через людину, [так] через Людину воскресення мертвих. Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть, кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім Христові, в пришестя Його» (1-Коринф'ян 15:20-23).

Диявол не вірив, що Ісус є Син Божий. Про це написано так: «І приступив до Нього спокусник і сказав: якщо Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами. Він же сказав йому у відповідь: написано: не хлібом єдиним житиме людина, а всяким словом, що виходить з уст Божих» (Матвія 4:3-4). Розп'яття Ісуса Христа на хресті Голгофському диявол вважав своєю перемогою. Але це була поразка самого диявола, як написано: «...смертю позбавити сили того, хто має державу смерті, тобто диявола» (До Євреїв 2:14). Але коли Ісус сходив в пекельні місця землі і проповідував духам, то диявол нічого не міг змінити, пекло не могло вплинути на подвиг Ісуса, тому що в Ньому не було гріха і смерть була безсила, щоб утримати Ісуса, як написано: «Смерте! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога? Розкаяння у тому не буде у Мене» (Осія 13:14). Це означає, що Бог більше не буде розкюватися про створення людини, тому що Чоловік Ісус Христос переміг смерть і того, хто має державу смерті, тобто диявола, і Бог воскресив Ісуса Силою Воскресіння. Диявол не знав про таємницю Ісусового Воскресіння, про Силу Воскресіння і яким буде результат, який великий подвиг у Всесвіті зробив Ісус Своєю смертю і Воскресінням. Коли Ісус Христос воскрес, це було для диявола несподіванкою. Він не готовий був до цього великого діла всесвітнього значення. Якби не було Воскресіння Ісуса Христа, то нічого очевидного і явного в перемозі Ісуса Христа не сталося б.

Воскресіння Ісуса Христа звершилось, тому що Ісус звершив перемогу над дияволом Своєю смертю, і Своїм Воскресінням Ісус Христос переміг диявола. Смерть не могла втримати Ісуса тому, що в Ньому перебувала Сила Воскресіння. Цією Силою Отець Небесний Воскресив Ісуса. Тому кожному з нас потрібно досягти Сили Воскресіння, щоб також, як Ісус, воскреснути з мертвих. «Якщо ж Дух Того, Хто воскресив з мертвих Ісуса, живе у вас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом Своїм, Який живе у вас» (До Римлян 8:11). Святому Апостолові Павлу була відома таємниця Воскресіння Ісуса Христа. Тому він досягав Божу Силу Воскресіння: «...щоб пізнати Його і Силу Воскресіння Його, і участь у стражданнях Його, уподібнюючись смерті Його, щоб досягти Воскресіння мертвих» (До Филип'ян 3:10-12).

У книзі Дії Святих Апостолів розповідається про те, як Апостол Петро про Воскреслого Ісуса проповідував наступне: «Мужі ізраїльські! Вислухайте слова ці: Ісуса Назорея, Мужа, засвідченого вам від Бога силами й чудесами і знаменнями, які Бог сотворив через Нього серед вас, як і самі знаєте, Цього за певною радою і передбаченням Божим виданого, ви взяли і, пригвоздивши руками беззаконних, убили; але Бог воскресив Його, розірвавши пута смерті, тому що їй неможливо було втримати Його. Бо Давид говорить про Нього: Я бачив Господа перед Собою завжди, бо Він праворуч Мене, щоб Я не похитнувся. Від того зраділо серце Моє і звеселився язик Мій; навіть і плоть Моя спочине в упованні, бо Ти не залишиш душі Моєї в пеклі і не дасиш святому Твоєму побачити тління», «Бог Авраама та Ісаака і Якова, Бог отців наших, прославив Сина Свого Ісуса, Котрого ви зрадили та від Якого відреклися перед Пілатом, коли він хотів звільнити Його. Але ви від Святого і Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка вбивцю, а Начальника життя вбили. Його Бог воскресив з мертвих, чому ми свідки» (Дії 2:22-27; 3:13-15).

Це свідоцтво про Силу і Славу Ісуса Христа донесено і нам, і супроводжується це свідоцтво багатьма ознаками і чудами, які творить серед нас в наші дні Ісус Христос, «Котрий був виданий за гріхи наші і воскрес для виправдання нашого» (Римлян 4:25) .